Виховний захід "Святий Миколай іде"

 Мета: Розширювати знання учнів про релігійні та народні свята, зокрема, про Свято Миколая. Збагачувати активний словник дітей, знайомити з культурною спадщиною народу. Розвивати бажання вивчати звичаї та обряди нашого народу, їх коріння. Розвивати артистичні здібності дітей, вміння вести себе на сцені. Виховувати бажання зберігати і розвивати традиції нашого народу. Виховувати моральні якості учнів: доброту, щедрість, милосердя.

Ведучий.

Ми зібралися у школі

В нашім гарнім, добрім колі,

В нашій радісній родині,

Бо велике свято нині.

Ведуча.

Ніч таємна повна чарів

Заглядає з-поміж хмар.

У цю ніч - без лиха й чарів -

Прийде святий Миколай.

Світить місяць, сяють зорі,

Повіває вітерець,

А сніжинки, мов пушинки,

Подалися у танець!

1 Є в нашого народу чудові традиції:

Колядки, щедрівки, є і вечорниці.

Повний сонця і пісень,

Повний пахощів для друзів,

Що зібрав їх в дружнім крузі.

Показати хочемо нині, як у нашій Україні

Ми святкуємо Миколая.

2 Поки він ще не прийшов, Станьмо разом в коло знов. Миколою заспіваймо, В гості діда закликаймо. (Діти виконують пісню «Свято Миколая» ).

3 В грудні ніч є чарівна, Бо з небесного човна Миколай на землю сходить І дива усюди творить.

4 Все він знає, все уміє. Тільки хтось про щось помріє - Мрію здійснить у цю ніч, Бо святий він — в тому й річ.

5 Наставляє Миколай: «Злом себе не покарай! Чесним будь та справедливим, І працюй, не будь лінивим. Другом вірним завжди будь, Свого роду не забудь!».

6 В ніч на свято Миколая Дітвора уже чекає Подарунків і чудес Із-за хмар з самих небес. Він несе дарунки добрі У своїй великій торбі. У віконце заглядає, І про тебе все він знає.

7 Як ти вчишся, де ти ходиш, Як себе з людьми поводиш, Чи лягаєш вчасно спати, Чи порядок робиш в хаті.

Ведуча. От цікаво, які подарунки мріють діти отримати від Миколая? (Діти виконують пісню «Йде до діток Миколай» )

Вчитель. — Ведучі розкажуть вам, діти, про свято, на яке ви чекали з великим нетерпінням, до якого готувалися, старалися бути чемними, слухняними, милосердними – день Святого Миколая.

Ведуча. Було це давним-давно, у III столітті. В той час, у 280 році народився у Греції, в місті Лікійському, Святий Миколай. Батьки його — Теофан і Нона — з великою старанністю займалися вихованням свого єдиного сина. І вже з малих років Миколай дивував усіх своєю добротою.

Ведучий. Нічого не бракувало малому Миколаєві — ні гарної одежі, ні смачної їжі. Та він був сиротою, бо рано померли його тато і мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив на вулицю зі свого гарного будинку і грався з дітьми. Це були діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах. Жалів їх Миколай і не знав, як їм допомогти.

Ведуча. Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він із учителем Святе Письмо. «Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця...» Замислився Миколай. «Як це розуміти?» - спитав учителя. «Коли робиш добре іншому, то не треба нікому про це оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками».

Ведучий. Була пізня осінь. Миколай знав, що багато діток з його околиці сидять у голоді й холоді. Ось родина старого Олександра. Мати лежить хвора, а у Петруся немає чобіток. Сьогодні він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі ломаччя, бо не було чим палити в печі.

Ведуча. Увечері Миколай тихесенько побіг до комори, набрав у торбинку харчів, у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх, нові чобітки. Все це склав у велику торбу і сховав. Вночі підійшов до хатинки Олександра, пробрався до порога, поклав торбинку й побіг назад. Усі спали. Вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога й не міг натішитися дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.

Ведучий. З того часу Миколай часто робив такі дарунки бідним у своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм. Минули роки, виріс Миколай, вивчився і не хотів зберігати свого майна. Віддав усе бідним, сам став священиком і скрізь чинив тільки добро.

Ведуча. Двері його дому завжди були відкриті для всіх, бо їх любив і приймав радо. Коли Миколай помер, то його причислили до святих. З того часу всі згадують Святого Миколая, свято його відносять до зимового місяця - грудня.

Вчитель. — А ви, діти, можете уявити, який щедрий був Миколай, коли він і донині дітям подарунки приносить в той день, коли його свято відзначають? Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч усі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті — це робити добро.

1-й учень.

Морозна нічка візерунки

На вікнах старанно пряде.

Йде Миколай, несе дарунки,

І в кожну хату він зайде.

Хлопчик. Так хочеться дочекатися святого Миколая. Щось він забарився.

Дівчинка. Спати хочеться, але сон переборемо, тільки щоб побачити Миколая.

Мати. Я ж вам розказувала, що святий Миколай ходить потайки…

Як настане тиха нічка,

Як почорніє ліс та гай,

Тоді із неба тихо сходить

Наш добренький Миколай.

Прийде він тихенько в хату,

Усмішкою всіх привітає,

 І найкращі подарунки

Під подушку він сховає.

Дівчинка. Цікаво, що він принесе в своїй торбині?

Мати.

Багато гарних забавок

Несе чемненькій він дитині.

А всім нечемним – жмут різок.

Діти (разом). А ми чемні були? Чи заслуговуємо на гарний подарунок?

Мати.

Так! Ви хороші діти,

Добрі, щирі і привітні,

Навчились Бога шанувати,

Батька й матір поважати.

2-й хлопчик.

Та чи знає Миколай,

Як дітвора його чекає

І на срібних янголят,

Що із доріг безкраїх

На землю загостять?

3-й хлопчик.

Бо добре діти знають,

Що ні холодний сніжок,

Ані мороз, ні вітер

Не спинить їх санок.